1. Міжнародний комітет Четвертого інтернаціоналу (МКЧI) однозначно засуджує оголошення урядом Нетаньяху війни палестинському народу після повстання в Газі проти ізраїльської окупації. Істеричну піну ізраїльського режиму, що нагадує нацистський, можна трактувати не інакше як як заклик до винищення значної частини населення Гази. МКЧI не менш рішуче засуджує заяви про повну підтримку, надані адміністрацією Байдена та урядами Європейського Союзу кампанії геноциду, яка зараз планується та реалізується ізраїльськими збройними силами. Відправка американського авіаносця в регіон є мерзенним проявом імперіалістичної солідарності з масованим нападом на палестинський народ.
2. Відповідальністю робітничого класу на міжнародному рівні та в самому Ізраїлі є захист палестинських робітників і молоді в їхній боротьбі проти гноблення. В імперіалістичних центрах і в усьому світі повинні бути протести і протидія постачанню зброї та фінансовій підтримці ізраїльського уряду. У кожній країні мають відбутися масові демонстрації з вимогою припинити окупацію Гази та Західного берега.
3. Ми звертаємося особливо до ізраїльського робітничого класу та всіх прогресивних елементів серед єврейського населення відкинути отруйний шовінізм режиму. Ізраїльські робітники та молодь повинні відокремитися від злочинних дій уряду Нетаньяху, який не представляє їхніх інтересів, і засудити їх.
4. Як завжди було в історії, кожен акт опору з боку мас викликає шалене обурення правлячих еліт. Байден, Шульц, Макрон та решта можуть кричати «тероризм», поки не посиніють. Але, незважаючи на невпинну просіоністську пропаганду, співчуття робітників, молоді та пригноблених у всьому світі з палестинцями. Зрозуміло, що відбувається масове повстання проти жорстокої окупації, і що під «тероризмом» правлячий клас має на увазі будь-який прояв опозиції його інтересам і політиці.
5. Як і війна в Україні, події в Палестині в капіталістичних ЗМІ вирвані з усього історичного контексту. Минуло 75 років з часу окупації Палестини новоствореною ізраїльською державою та вигнання тих, хто там живе, з батьківщини. Минуло 55 років після Шестиденної війни 1967 року, яка поклала початок ізраїльській окупації та анексії Західного берега. Минуло 17 років після війни Ізраїлю проти Гази у 2006 році та подальшої блокади, яка перетворила Газу, за словами Human Rights Watch, на «в’язницю під відкритим небом». Протягом десятиліть відбувалися незліченні вбивства та бомбардування на дедалі менших клаптиках землі, на яких зосередилися палестинці, а також на територіях, куди вони втекли, як у різанині палестинців у таборах біженців Сабра та Шатіла в 1982 році. Ліван.
6. У всьому цьому Ізраїль підтримували імперіалістичні держави, перш за все Сполучені Штати, для яких Ізраїль функціонував як головний проксі на Близькому Сході. Організація Об’єднаних Націй відмовилася забезпечити виконання своїх власних резолюцій проти анексій, тоді як арабські буржуазні режими розірвали угоди з імперіалізмом та Ізраїлем і залишили палестинський народ на розправу та знищення. Однак, попри все, ізраїльська держава та її прихильники не змогли придушити прагнення палестинців до своїх демократичних та соціальних прав.
7. Це вирішальний момент. Протягом кількох місяців Нетаньяху та його партнери по фашистській коаліції, Релігійний сіонізм на чолі з Базалелем Смотрічем і Jewish Power на чолі з Ітамаром Бен Гвіром, очолили наступ Армії оборони Ізраїлю (IDF). Поліція та групи поселенців здійснюють майже щоденні напади на міста та села на Західному березі річки Йордан, у Газі та в самому Ізраїлі, разом із провокаціями в мечеті Аль-Акса.
8. Опір палестинських мас є політичною катастрофою для Нетаньяху, який є злочинцем навіть за ізраїльським законодавством. Фактом політичного життя в Ізраїлі є те, що цей безпринципний гангстер тримається за владу, щоб не потрапити у в’язницю. Мільйони ізраїльтян також визнають, що Нетаньяху влаштував провокації проти палестинців, щоб спровокувати насильницьку відповідь, яка може бути використана для відволікання внутрішньої опозиції. Однак реакція палестинців на його злочинні схеми значно перевищила розрахунки Нетаньяху.
9. ХАМАС розпочав військовий наступ із залученням тисяч людей, незважаючи на те, що він був оточений ворожими військами в нібито непроникному гетто та підлягав постійному нагляду та цілеспрямованим вбивствам. Операцію такого масштабу можна було спланувати та зберегти в таємниці лише завдяки величезній підтримці двох мільйонів жителів Гази. Це справжнє народне повстання, розпочате проти масово озброєного гнобителя, яке нагадує приклад повстання єврейських в’язнів у Варшавському гетто в 1943 році та масового повстання варшавського робітничого класу проти німецької нацистської окупації в 1944 році.
10. Ізраїльський правлячий клас зараз знаходиться в точці, коли реакційна перспектива забезпечення ексклюзивної єврейської держави шляхом насильницького вигнання палестинців може підтримуватися лише масовими вбивствами та етнічними чистками. Нетаньяху пообіцяв перетворити смугу Гази довжиною 43 кілометри та шириною 10 кілометрів у «руїни» та закликає полонене населення «забратися геть», знаючи, що вони не можуть.
11. Жорстока військова відповідь уже почалася. На другий день операції «Залізні мечі» Ізраїль атакував 800 об’єктів у Газі, припинив постачання електроенергії, зупинив переміщення товарів до обложеного анклаву та з нього, а також розгромив лікарні та житлові вежі, де проживають сотні беззахисних. цивільні особи. Палестинці стікаються до шкіл, якими керує БАПОР, шукаючи притулку від повітряного бомбардування.
12. Це сувора реальність, що стоїть за загальною підтримкою оголошення війни Нетаньяху адміністрацією Байдена в Сполучених Штатах, лідерами всіх великих держав світу та засобами масової інформації. У час наростання соціальних заворушень і страйкової активності в усьому світі правлячий клас всюди наляканий прикладом, який може подати будь-який прояв народної опозиції.
13. Імперіалістичні лідери та їхні засоби масової інформації виступають не проти «тероризму», а проти масової окупації та терору, який щодня чинить Ізраїль. І вони будуть робити це аж до підтримки геноциду проти палестинців і поширення його на регіональну війну проти Ірану, Сирії та Лівану. Редакція Wall Street Journal:
І, будь ласка, більше не засуджуйте ізраїльську «блокаду» чи «окупацію»... спокуса Білого дому полягатиме в тому, щоб дати Ізраїлю тиждень або близько того, щоб відповісти розв’язаною рукою, а потім спертися на уряд Нетаньяху, щоб він відступив. Це завжди американська модель, але цього разу так не повинно бути. І якщо почнеться ширша війна, США повинні будуть надати Ізраїлю зброю та дипломатичну підтримку, необхідні для знищення ХАМАСу та військового потенціалу Хезболли.
14. ЗМІ не повинні боятися такого відступу з боку адміністрації Байдена. Вчора міністр оборони Ллойд Остін підтвердив, що США надішлють авіаносну ударну групу в регіон, включаючи авіаносець Ford вартістю 50 мільярдів доларів, і нададуть боєприпаси «найближчими днями». Це не просто «солідарність» з Ізраїлем, а підготовка до участі у війні. У цілковитій підтримці військової відповіді Ізраїлю не сказано жодного слова про невибіркове вбивство палестинців. Закликів до стриманості, а тим більше до припинення вогню немає. Єдине занепокоєння, яке зараз висловлюється в імперіалістичних колах, полягає в тому, що постачання боєприпасів до Ізраїлю може зменшити постачання боєприпасів, необхідних для ескалації війни США і НАТО проти Росії через Україну.
15. Щоб дискредитувати будь-який вираз підтримки палестинського народу, імперіалістичні уряди та засоби масової інформації неминуче висувають звинувачення в «антисемітизмі». Цей жалюгідний наклеп просякнутий лицемірством. Коли це відповідає їхнім інтересам, правлячі еліти без проблем об’єднуються з апологетами Гітлера та неонацистами. Уряд Німеччини підтримує зусилля правих науковців виправдати та відбілити злочини нацистського режиму. Менш ніж два тижні тому весь канадський парламент, разом із прем’єр-міністром Трюдо та послом Німеччини бурхливо овували Ярославу Гуньці, колишньому члену нацистських Ваффен-СС, який брав участь у масовому вбивстві євреїв під час Голокосту .
16. Режим Нетаньяху здатний на будь-який злочин. Але воно не є непереможним. Жорстокість його бойових криків, що леденить кров, не може приховати страху та відчаю уряду. Вона стикається не лише з опором палестинських мас, але й із зростаючою опозицією ізраїльського робітничого класу. Протягом року відбувалися масові демонстрації ізраїльських робітників і молоді проти уряду Нетаньяху та його авторитарних заходів. Ці демонстрації були зірвані офіційним керівництвом, яке відмовилося порушувати питання про утиски палестинців. Оголошення війни Нетаньяху також безповоротно викрило головних лідерів сіоністської опозиції, Яїра Лапіда з «Єш Атід» і Бенні Ганца з Партії національної єдності, які передбачувано об’єдналися за військові плани Ізраїлю. Ведуться інтенсивні переговори про формування уряду національної єдності з Нетаньяху.
17. Для мас робітників і молоді в Ізраїлі ворогом є не палестинці, а уряд Нетаньяху та ізраїльський правлячий клас. Заходи, спрямовані на скасування демократичних форм правління в Ізраїлі, пов’язані з надзвичайним зростанням соціальної нерівності та посиленням наступу на соціальні програми.
18. Великий історичний і політичний парадокс нинішньої ситуації полягає в наступному: ізраїльський робітничий клас не може захистити свої власні демократичні права без боротьби за демократичні права палестинського народу проти сіоністського гніту. І палестинці не можуть досягти своїх прагнень до демократичних прав і соціальної рівності без створення бойового союзу з ізраїльським робітничим класом. Єдиною життєздатною перспективою є не міфічне «дводержавне рішення», а єдина соціалістична держава єврейських і арабських робітників.
19. Якою б героїчною не була боротьба палестинців, нестерпні умови, з якими вони стикаються, не будуть вирішені без розвитку міжнародного руху робітничого класу за соціалізм. Це не менш справедливо для єврейських робітників і молоді в Ізраїлі. Небезпека нового зростання антисемітизму цілком реальна. Але він походить не від демократичних прагнень мас Гази та окупованого Західного берега, а від реакційного націонал-шовінізму, підбурюваного капіталізмом та імперіалізмом.
20. Повстання в Палестині саме по собі є частиною вибуху гніву та спротиву, що розвивається, у формі масових страйків і протестів по всьому світу. Саме цей громадський рух, керований свідомо соціалістичною та революційною програмою та перспективою, має бути мобілізований, щоб покласти край імперіалістичній війні, нерівності та всім формам гноблення. Це перспектива і програма троцькістського Четвертого Інтернаціоналу, очолюваного Міжнародним комітетом.
9 жовтня 2023